М. Хайдеггер. Тлумачення поезії Гельдерліна / Переклад з німецької Г. Б. Ноткіна. — Санкт-Петербург: Академічний проект, 2003 — 320 с. — Формат 84х108/32. Тираж 1200 примірників. — ISBN 5-7331-0245-4. Для одного з найвидатніших філософів XX століття поезія — це не просто одна з діяльностей у ряді інших, а «заснування буття», його «вільне дарування». «Сутність мови — а мова, за Хайдеггером, це «дім буття» — має розумітися через сутність поезії». А поезія Гельдерліна — це «поезія поезії», яка проникає у саму глибину поетичного як такого. Цикл із чотирьох статей філософа, присвячених тлумаченню кількох віршів Гельдерліна та зібраних ним самим у одну книгу, посідає в пізньому творчому доробку Хайдеггера одне з центральних місць. Саме тут із максимальною яскравістю висловлюються основоположні «поняття» його «поетизуючого» філософствування. При цьому самі тексти Хайдеггера з їхньою напруженою сугестивністю, урочистою ієрархічністю та складним ігровим мовленням стають не меншою мірою фактом поезії, ніж чистим мисленням, справжнім внутрішнім «діалогом мислення і поетичного творчості», до якого прагнув автор. Як уже стало традицією при публікації неймовірно насичених «мовними іграми» робіт німецького філософа (принципово важливих для їхнього адекватного розуміння і далеко не завжди піддаються перекладу на українську), переклади публікуються паралельно з оригінальними німецькими текстами Хайдеггера.