У середині XVI століття — часи Івана Грозного та опричнини. Царський слуга Юрій Волков вирушає до Суздаля, щоб розслідувати давню справу, пов’язану з Соломонією Сабуровою. Колись її чоловіком був батько Грозного, але вони розлучилися, бо вона виявилася безплідною, і він одружився на Єлені Глинській. Загалом, історія ця справді давня, забута, поросла пилом часу. Що ж за таємниця в ній Івану? І яке значення має ця справа для царя? Чому Волкови — далекі нащадки полоцького князя Всеслава Брячиславича, що, за легендою, міг перетворюватися на вовка? Відповідь проста: Іван вірить, що вовк зможе знайти те, що не змогли собаки царської служби — слід одного давно зниклого малюка-царевича. Цей хлопчик народила Соломонія, вже розлучена і пострижена у монахині, — вона його народила і приховала.