Бути жінкою у середньовіччі означало виходити заміж у 12–18 років і народжувати близько десяти дітей, з яких виживали лише двоє-троє. Вагітність, пологи, пелюшки, прання, готування — і знову вагітність, знову пологи, знову пелюшки… Так тривало приблизно до сорока років. Заможніші жінки могли частково передати домашні справи служницям і залишатися лише з вагітністю, пологами та вишивкою. Тоді вони могли розраховувати — під час рідкісних світських свят — на турнір і кілька похвалних пісень від мандрівного поета. У підсумку світ жінки обмежувався кількома кімнатами, кухнею, ринком, церквою й колодязем. Проте в цій життєвій реальності було й щось світле. Це пісні трубадурів, вірші, присвячені прекрасним дамам, красиві сукні та неймовірні історії кохання. У цій книзі розповідається про всі сторони життя середньовічної жінки. У форматі PDF A4 збережено макет видавництва.