Останнє десятиліття поклало початок дослідженню діяльності Політбюро ЦК ВКП(б), яке було центром неймовірної влади. Зняті багатоярусні заборони («секретно», «особливо секретно», «цілком таємно», «особлива справа», «зберігати як шифр» і головне з заборон — неофіційне «тільки для членів партії»), що раніше накладалися Політбюро на будь-який живий інтерес до його «трудів і днів», і обриси цього загадкового явища почали прояснюватися. З туману виступили загальні контури, розпочалося детальне дослідження механізмів функціонування та політичної ролі довоєнного, особливо сталінського, Політбюро. Безперечно, звернення до багатого архівного матеріалу Політбюро дозволило наблизитися до науково обґрунтованих відповідей на багато питань, поставлених раніше історіографією щодо обставин і механізмів політичної еволюції СРСР. Не менш важливо, що нові джерела відкрили можливість формулювання нових завдань історичних досліджень. З’явилася перспектива вивчення міжнародної політики СРСР через призму діяльності Політбюро 1920–1930-х років.