У романтичній трилогії «Офіцери й джентльмени» («Меч честі», 1952–1961) англійський письменник Івлін Во, відомий своєю здатністю гостро й іронічно висміювати не лише окремих персонажів, а й цілі верстви суспільства, спрямовує безжальну сатиру на красу й гордість Британії — її армію. Простежуючи долю лейтенанта, а згодом капітана Гая Краучбека, який служить у Королівському корпусі алебардщиків під час Другої світової війни, автор руйнує міф про військових як «будівників імперії». Наївне захоплення головного героя «озброєними людьми» та його піднесені мрії про доблесть, подвиги й служіння Вітчизні поступово змінюються гострим розчаруванням, яке завершується «беззаперечною капітуляцією» колишніх романтичних ідеалів Краучбека перед обличчям непривабливої реальності зношеної військової машини «старої доброї Англії» — з її бюрократією, кар’єризмом, повагою до чинів і корупцією, дурістю, пихатістю, боягузтвом і часом безглуздою жорстокістю…