У романтичній трилогії «Офіцери й джентльмени» («Меч честі», 1952–1961) англійський письменник Івлін Во, відомий своєю здатністю гостро й іронічно висміювати не лише окремих персонажів, а й цілі прошарки суспільства, спрямовує безжальний сатиричний погляд на красу та гордість Британії — її армію. Простежуючи долю лейтенанта, а згодом капітана Гая Кроучбека, який служить у Королівському корпусі алебардщиків під час Другої світової війни, автор зриває маску з державного міфу про військових — «будівельників імперії». Наївне захоплення головного героя «озброєними людьми» та його піднесені мрії про доблесть, подвиги й служіння Вітчизні поступово змінюються гірким розчаруванням, яке завершується «беззастережною капітуляцією» колишніх романтичних ідеалів Кроучбека перед обличчям непривабливої реальності зношеної військової машини «старої доброї Англії» — з її бюрократією, кар’єризмом, пошаною до чинів і корупцією, дурістю, пихатістю, боягузтвом і часом безглуздою жорстокістю…