Тритомник творів Жана Кокто (1889–1963) у повному обсязі презентує нашому читачеві літературну спадщину цієї по-справжньому унікальної постаті європейського мистецтва XX століття: поета й прозаїка, драматурга й сценариста, критика й теоретика мистецтва, різнобічного художника — живописця, графіка, сценографа, карикатуриста, творця дивовижних фресок, людину, якій, здавалося, під силу було все. Цей дарований ще за часів Відродження геній став на довгі роки символом сучасного авангарду. Третій том збірки творів Кокто не менш наповнений «відкриваючими нове» для російської культури текстами, ніж попередні два. Два есе — «Трудність буття» і «Щоденник незнайомця» — в яких екзистенційні питання розглядаються паралельно з розповіддю про «життя і мистецтво», цікаві не лише з точки зору механізмів художнього мислення, а й як панорама французького мистецтва другої третини XX століття. Есе «Опіум», відзначене особливою, гострою щирістю, — це безжальний до себе щоденник наркомана, що проходить курс детоксикації. У перекладах слово «Кокто-поет» набуває яскравого українського звучання, а потужна енергія блискучого майстра не втрачає своєї сили в інтерпретації перекладачів. Ця книга — важливий внесок у створення цілісної картини французької культури XX століття в українській «книжності». Її значення для російських інтелектуалів важко переоцінити.