«Подвиг» (1930, опублікована 1931–1932) — четвертий російський роман Володимира Набокова. У ньому розповідається історія молодого російського емігранта з швейцарськими коренями та екзотичним ім’ям Мартин Едельвейс, який за волею долі опиняється на чужині. Життєвий шлях героя майже цілком пролягав через Європу, частково збігаючись з маршрутами емігрантів і автора, і змушує згадати старовинне значення слова «подвиг» — подорож, мандрівка, рух. Оминаючи Грецію, Англію, Німеччину, Францію та Швейцарію, Мартин наполегливо шукає себе — у творчості, праці, коханні, спорті, у різноманітних випробуваннях власної сміливості. А у фіналі роману він приймає безглуздо-героїчний, жертвений вчинок, обравши шлях справжнього подвигу: відмовляється від легального повернення до Росії і таємно, на межі життя і смерті, перетинає російський кордон, зникаючи у таємничій темряві лісової стежки.