Стаття. — Соціально-демографічні процеси на території Сибіру (давнина і середньовіччя) // Матеріали Всеросійської наукової конференції. — Кемерово, 2003. — С. 71–74. Сучасна археологія, як історична наука, разом із збиранням матеріальних джерел і археологічних матеріалів, а також обґрунтуванням археологічних культур, очевидно, має досліджувати й загальні закономірності історичного процесу в різних його аспектах: у хронологічних періодах, у природних макро- та мікрозонах або в контексті поширення принципово важливих для людства новацій. Такі макрозони світової історії відомі. Ми зосередимося на одній із них — степовій Євразії. Сучасний рівень знань дозволяє простежити процес цивілізаційного розвитку в степовій Євразії. Аналізуючи цей процес, слід зазначити, що географічне середовище Євразії, яке охоплює два континенти, було не лише географічним фактором, а й історичним, сприяючи формуванню єдності вже в археологічні періоди, починаючи з голоцену.