Збірник публікацій, виступів, інтерв’ю, листів і телеграм. — Випуск п’ятий. — Київ: Політіздат, 1969. — 591 с.: іл. У повне зібрання творів В.І. Леніна входять його книги, а також статті й інтерв’ю, опубліковані в різних органах російської та зарубіжної преси; доповіді й промови В.І. Леніна на партійних з’їздах, конференціях, з’їздах Рад, конгресах Комінтерну, виступи на засіданнях керівних центрів партії, на масових зборах і мітингах; листівки, заяви, звернення, програмні документи, проекти резолюцій, декрети, привітання, автором яких був В.І. Ленін, листи, телеграми, записки, записи розмов по прямому проводу, анкети та інші матеріали. Двадцять шостий том зібрання творів В.І. Леніна та кілька наступних томів містять твори, що належать періоду світової імперіалістичної війни. У цьому томі зібрані роботи, написані Леніним у перший рік війни — з липня 1914 по серпень 1915 року. Твори, що увійшли до цього тому, написані Леніним у Швейцарії, куди він переїхав із Поронина незабаром після початку війни. Більшість із них було опубліковано в відновленому Леніним після річної перерви центральному органі РСДРП — газеті «Соціал-Демократ». Том відкривається відомими ленінськими тезами «Задачі революційної соціал-демократії в європейській війні» та написаним на їх основі Маніфестом ЦК РСДРП «Війна і російська соціал-демократія», що стали першими документами, які визначили і висловили позицію партії більшовиків щодо війни. Найважливіші положення, сформульовані в цих документах, отримали подальший розвиток у резолюціях, написаних Леніним на Бернській конференції більшовиків, що мала значення всеросійської конференції (див. «Конференція закордонних секцій РСДРП»). Детальним поясненням і обґрунтуванням лінії більшовицької партії під час війни стала брошюра Леніна «Соціалізм і війна (Відношення РСДРП до війни)», написана до першої міжнародної соціалістичної конференції. З огляду на імперіалістичний характер війни, Ленін визначив позицію партії щодо неї. Він висунув гасло: перетворити імперіалістичну війну на громадянську. «Революція під час війни — це громадянська війна», — зазначав Ленін. Тому більшовики боролися за революцію в умовах світової імперіалістичної війни під гаслом перетворення її на громадянську війну. Це гасло випливало з усіх умов війни, з того, що вона створила революційну ситуацію в більшості країн Європи. Буржуазія і соці-шовіністи звинувачували більшовиків у відсутності патріотизму, любові до Батьківщини. У відповідь на ці наклепи Ленін виступив зі статтею «Про національну гордість великоросів», у якій пояснив, як слід розуміти патріотизм і як поєднувати його з інтернаціоналізмом. У статтях «Російські зюдекуми», «Яке «єдність» проголосив на шведському з’їзді Ларін?», «Як поєднують служіння реакції з грою в демократію?», «Під чужим прапором», «Соціфізми соці-шовіністів» Ленін викриває соці-шовіністів-меньшевиків — позицію Плеханова, Аксельрода, Потресова, Череваніна та інших. У статтях «Крах ІІ Інтернаціоналу», «Положення і задачі соціалістичного Інтернаціоналу», «Мертвий шовінізм і живий соціалізм (Як відновлювати Інтернаціонал?)», «Що далі? (Про задачі робітничих партій щодо опортунізму і соці-шовінізму)» та інших Ленін засуджує соці-шовіністів і центристів у німецькій, французькій, бельгійській, англійській соціал-демократії, розкриває причини краху ІІ Інтернаціоналу, характеризує завдання лівих соціалістів. Зміст: Задачі революційної соціал-демократії в європейській війні. Європейська війна і міжнародний соціалізм. Війна і російська соціал-демократія. Доповідь В.Плеханова «Про ставлення соціалістів до війни» 28 вересня (11 жовтня) 1914 р. — короткий газетний огляд. Доповідь на тему «Пролетаріат і війна» 1(14) жовтня 1914 р. — газетний огляд. Положення і задачі соціалістичного інтернаціоналу. Карл Маркс (Короткий біографічний нарис із викладом марксизму). Один німецький голос про війну. Автор «Пісні про сокола». Мертвий шовінізм і живий соціалізм (Як відновлювати Інтернаціонал?). Про національну гордість великоросів. Що далі? (Про задачі робітничих партій щодо опортунізму і соці-шовінізму). Російські зюдекуми. Яке «єдність» проголосив на шведському з’їзді Ларін? Проект декларації ЦК РСДРП до лондонської конференції соціалістів країн Антанти. Примітка «Від редакції» до статті «Україна і війна». Під чужим прапором. Як поліція і реакціонери охороняють єдність німецької соціал-демократії. Про лондонську конференцію. Конференція закордонних секцій РСДРП. Що довів суд над фракцією РСДРП? З приводу лондонської конференції. Про ілюстрацію гасла громадянської війни. Соціфізми соці-шовіністів. Питання об’єднання інтернаціоналістів. Буржуазні філантропи і революційна соціал-демократія. Крах платонічного інтернаціоналізму. Про боротьбу з соці-шовінізмом. Проект резолюції міжнародної жіночої соціалістичної конференції. Крах ІІ Інтернаціоналу. Англійський пацифізм і англійська нелюбов до теорії. Як поєднують служіння реакції з грою в демократію? Головна праця німецького опортунізму про війну. Проект резолюції лівих соціал-демократів до першої міжнародної соціалістичної конференції. Про поразку свого уряду в імперіалістичній війні. Про ситуацію в російській соціал-демократії. Оцінка гасла «Мир». Питання про світ. Соціалізм і війна (Відношення РСДРП до війни). Про гасло об’єднаних штатів Європи. Примітка редакції «Соціал-Демократа» до манифесту ЦК РСДРП про війну.