Збірка публікацій, виступів, інтерв’ю, листів і телеграм. — Випуск п’ятий. — М.: Політіздат, 1973 — 584 с.: ілюстр. У повне зібрання творів В.І. Леніна входять його книги, а також статті й інтерв’ю, опубліковані в різних друкованих органах Росії та закордону; доповіді й промови В.І. Леніна на партійних з’їздах, конференціях, з’їздах Рад, конгресах Комінтерну, виступи на засіданнях керівних центрів партії, на масових зборах і мітингах; листівки, заяви, звернення, програмні документи, проекти резолюцій, декрети, привітання, автором яких був В.І. Ленін, листи, телеграми, записки, записи розмов по прямому проводу, анкети та інші матеріали. У двадцятому томі зібрання творів В.І. Леніна містяться твори, написані у період з листопада 1910 по листопад 1911 року. 1910–1911 роки стали переломними в громадсько-політичному житті Росії. Полоса панування чорносотенної реакції, що почалася після поразки революції 1905–1907 років, наближалася до кінця. У масах зростало неспокійне настроєння, зміцнювалося усвідомлення необхідності боротьби з самодержавством. У статтях «Кадети про «два табори» і про «розумний компроміс»», «Кадети і октябристи», «Про значення кризи», «Столипін і революція» та інших, включених до цього тому, Ленін дає аналіз соціально-економічних процесів, що відбувалися в країні. Загострення класових протиріч, подальше зміцнення ліберальної буржуазії, зростання протесту серед мас — все це свідчило про повний крах столипінської політики. Оцінка більшовиками становища в партії подана Леніним у включених до тому «Відкритому листі до всіх соціал-демократів-партійців» від імені редакції «Робочої газети», у листах до Російської колегії ЦК РСДРП, у заяві «До Центрального комітету», у статті «Про становище в партії» та інших. У статтях «Стан справ у партії», «З лагеря столипінської «робочої» партії (присвячено нашим «примирителям» і «угодовцям»)», «Про нову фракцію примиренців або добродійних» Ленін розкрив небезпеку примиренства і особливо троцькізму, що пропагував узгодження між усіма й будь-якими фракціями. У статтях «Марксизм і «Наша зоря»», «Наші ліквідатори (про г. Потресова і В. Базарова)», «Про соціальну структуру влади, перспективи й ліквідацію», «Полемічні замітки», «Розмова легаліста з опонентом ліквідаціонізму», «Про старі, але вічно нові істини», «Маніфест ліберальної робочої партії» Ленін показує, що ліквідатори пропагують буржуазно-ліберальні ідеї, що нічого спільного з марксизмом не мають і остаточно скотилися на шлях ліберальної робочої політики, на шлях реформізму.