Збірник публікацій, виступів, інтерв’ю, листів і телеграм — видання п’яте. — М.: Політіздат, 1969 — 434 с.: іллюстрації. До повного зібрання творів В.І. Леніна входять його книги, а також статті й інтерв’ю, опубліковані в різних російських і зарубіжних друкованих органах; доповіді й промови В.І. Леніна на партійних з’їздах, конференціях, з’їздах Рад, конгресах Комінтерну, виступи на засіданнях керівних центрів партії, на масових зборах і мітингах; листівки, заяви, звернення, програмні документи, проєкти резолюцій, декрети, привітання, автором яких був В.І. Ленін, листи, телеграми, записки, записи розмов по прямому проводу, анкети та інші матеріали. Тридцять третій том зібрання творів В.І. Леніна містить працю «Держава і революція. Учення марксизму про державу і завдання пролетаріату в революції», написану в серпні — вересні 1917 року та опубліковану окремою книгою у 1918 році, а також підготовчі матеріали до неї, під назвою В.І. Леніна «Марксизм про державу». Епоха імперіалізму поставила перед пролетаріатом і його марксистськими партіями завдання повалення панування буржуазії та здобуття політичної влади робітничим класом. Головним завданням революційних марксистів у той період було творче узагальнення нового революційного досвіду боротьби пролетаріату та на його основі подальший розвиток марксистської теорії соціалістичної революції, учення про державу. Першочергово потрібно було відновити та систематично викласти погляди засновників наукового комунізму на державу, які зазнали ревізії з боку лідерів і ідеологів міжнародного опортунізму, і розвинути їх у контексті нової історичної обстановки. Ці завдання виконав Ленін у книзі «Держава і революція» — видатному творі творчого марксизму. Ленінський твір, у якому вперше найповніше й систематично викладено марксистське учення про державу, є неперевершеним за глибиною й багатогранністю науковим освітленням теорії держави, яскравим зразком партійної боротьби з ворогами марксизму. У цій праці Ленін показав, як розвивалися погляди Маркса і Енгельса на державу, наголосив, що питання про державу є одним із ключових для марксизму. Він проаналізував зв’язок держави з класовим характером суспільства, обґрунтував закономірність і неминучість соціалістичної революції та диктатури пролетаріату, розкрив сутність і завдання пролетарської держави й пролетарської демократії, розвинув марксистське учення про соціалізм і комунізм, а також висвітлив інші важливі питання. У роботі «Держава і революція» закладено основи теорії соціалістичної держави — найважливішого розділу марксистського учення про державу, яке згодом було розвинуте В.І. Леніним на основі досвіду Радянської влади.