Монографія. — Пермь: Пермський державний науково-дослідний університет, 2013. — 355 с. — ISBN 978-5-7944-2143-9 У дослідженні вивчені умови залягання, текстурно-структурні особливості, мінеральний та хімічний склад силікатних гірських порід, виявлених у п’ятнадцяти печерах і чотирьох вапнякових кар’єрах, розташованих на Західному Уралі, у Кізеловському кам’яновугільному басейні. Об’єктами дослідження стали утворення, які традиційно вважаються геологами палеокарстовими — тіла агломератових брекчій і так звані «глинисті відкладення» печер. Представлено широкий фактичний матеріал, що стосується умов залягання, складу та структурних особливостей цих утворень. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок, що формування цих структур не може бути пов’язане з водними потоками, тому їх строго кажучи не можна називати карстовими. За сукупністю ознак вони найближчі до повністю змінених туфогенно-основних порід. Запропоновано оригінальну гіпотезу вулканогенного механізму формування порожнин у карбонатних породах і проведено аналіз морфологічних особливостей досліджених печер з позицій цієї гіпотези. Відзначено схожість вивчених гірських порід із інтрузивними пирокластами Красновишерського району, що є районом родовищ алмазів. Видання адресоване широкому колу геологів і спелеологів. Його можна використовувати як посібник при вивченні подібних утворень, зустрічених у інших регіонах, а також як Атлас текстур і структур силікатних гірських порід, що просторово пов’язані з порожнинами у карбонатних породах.