Перший том присвячений аналізу історичного процесу виникнення гносеологічних вчень до марксистської теорії пізнання: скептицизму, агностицизму, сенсуалізму, раціоналізму, трансценденталізму, феноменологізму, ідеалістичної діалектики. У другому томі пізнання подається як соціальний процес, що визначає пізнавальну активність людей, стимулюючи її або обмежуючи. Третій том присвячений функціонуванню та розвитку пізнання: історизму категоріальних форм мислення як у колективному пізнанні, так і в індивідуальному психічному розвитку, взаємозв’язку різних рівнів наукового пізнання, загальним проблемам наукового пізнання — ролі суперечностей, піднесенню від абстрактного до конкретного. У четвертому томі розглядаються гносеологічні питання, пов’язані з пізнанням соціокультурної реальності: взаємовідносини методів пізнання у природничих, гуманітарних і соціальних науках, єдність наук про людину, філософські проблеми пізнання минулого й майбутнього, взаємозв’язок пояснення й розуміння тощо.