Ідея записати військові оповідання Ю. М. Лотмана належить Зорі Григорівні Мінц. Восени 1988 року Юрій Михайлович неохоче і з великою кількістю застережень погодився почати диктувати свої спогади, але за браком часу цей задум постійно відкладав. Диктувати «Не-мемуари» він почав тільки в грудні 1992 року. Робота тривала до кінця березня з великими перервами. Частково спогади були записані на диктофон, частково продиктовані автору цих рядків. До опублікованого тексту Юрій Михайлович ставився як до найпершої «конспективної версії» і з кінця лютого почав працювати над доповненнями — вони внесені в основне оповідання відповідно до дещо умовної внутрішньої хронології.. Тематика доповнень мала випадковий характер — це було звернення до традиційних сюжетів його оповідань про війну. Юрій Михайлович вважав, що, коли подібні сюжети будуть вичерпані і внесені в основний текст, належить ще уточнити фактичну сторону спогадів і відредагувати їх. Цю роботу Юрій Михайлович зробити не встиг. В якійсь мірі цю прогалину було заповнено Лідією Михайлівною Лотман і Михайлом Юрійовичем Лотманом.. Е. А. Погосян