Перед Сарою були кущі бійки, вона опустилася навколішки і поповзла рачки під прикриттям гілок. Десь тут мав ховатися цей тип. Через кілька хвилин вона в цьому переконалася. Її голова вдарилася об щось тверде, що на дотик було схоже на людську голову. Вона відсахнулася, схопилася на ноги і запалила ліхтар. Промінь упав на постать людини, він нахилився і наступної миті кинувся на неї. Вона скрикнула. Щось ударило її по руці, вона випустила ліхтар, він упав на землю і погас. Одна рука невідомого затиснула їй рота. Друга обхопила за горло. - Ні звуку! - прошипів чоловічий голос прямо їй у вухо. - Якщо ви закричите, я переріжу вам горло. Вона послухалася, і незнайомець потяг її до задньої стіни ділянки. Сара намагалася чинити опір. Він тихо вилаявся і вдарив її ребром долоні по потилиці. — Без дурниць! – попередив він. – Або вам кінець!