Ця праця розкриває різноманіття філософських вчень, що пов’язані з пізнанням феномену людини. Автори показують зародження філософії людини в античній культурі та виникнення філософської антропології в XVIII столітті. Особливу увагу вони приділяють філософській антропології як філософському напрямку, що виник наприкінці XIX — на початку XX століття. Вона не стільки є окремою філософською дисципліною (у тій формі, в якій її спочатку обґрунтував О. Касман), скільки спирається на праці М. Шелера та його філософську концепцію. Філософські антропологи (А. Гелен, Х. Плесснер та інші) повернулися до ідеї Канта охопити реальне людське існування у всій його повноті, визначити місце і роль людини у світі. У книзі також розглядаються соціальна і релігійна антропологія, особливу увагу приділено сучасним антропологічним концепціям.