Роман «Бетон» був написаний Томасом Бернхардом (1931–1989) у 1982 році з першого подиху: так само, як і оповідач, автор починає роботу над рукописом зимою в Австрії та завершує навесні на Пальмі-де-Майорці. Розкидаючи по тексту прозорі автобиографічні натяки, він відкриває перед читачем одні страхи — страх задихнутися, замерзнути, страх чистого аркуша — і приховує інші — бідність, близькість. Так він перетворив сповнену болю зізнавальну розповідь героя, хворого саркоїдозом, у справжній бароковий фарс, де смерть і меланхолія зливаються у останньому танці. Цей безперервний нарцисичний монолог можна сприймати як зізнання на кушетці психоаналітика, як типову австрійську логіко-філософську монодраму, сімейний роман невротиків або буржуазну історію загибелі одного роду — головною темою все одно залишається музика. Це книга про неможливість створити твір про композитора Мендельсона — музичний дарунок Бернхарда модернізму, що ставить його поряд із майстрами «невиразимого» Беккетом, Пессоа, Целаном та Бахманом. У форматі PDF А4 збережено видавничий макет книги.