Не багато авторів здатні прожити досить довге життя, не отруюючи своїх читачів — принаймні, не в фізичному сенсі. Візьмімо, наприклад, різноманітні види дварфського хліба. Подрібнений цегла у Великій Британії зазвичай не додають до їжі, навіть до сосисок — він надто твердій для зубів. Граніт рідко подають людям на тарілці. Старе прислів’я «пуд бруду з’їж, поки не помер» не означає, що цей пуд має бути весь у одній тарілці. Крім того, майже вся наша їжа, окрім торта зі збитими вершками, була задумана не для агресивних дій. Тому ми мусимо застерегти: суворе дотримання правил було принесено в жертву тому, щоб у нас залишилося стільки ж читачів після виходу цієї книги, скільки й до неї. Ми прагнули передати зовнішній вигляд і враження від оригінальної плоскомирової кухні, уникаючи при цьому будь-якими способами її справжнього смаку.