Без перебільшення можна стверджувати, що важкий танк ІС-2 має своїх прадідів у танках КВ-1 і КВ-13. Перший із них добре відомий, а про другий до нинішнього часу можна знайти інформацію здебільшого з двох-трьох видань, присвячених історії КБ-2 Кіровського заводу, і часом вона суперечлива. Тому варто розповісти про цю бойову машину більш детально. КВ-13 (об'єкт 233) став першим великим самостійним проєктом дослідного танкового заводу, створеного у березні 1942 року в Челябінську на базі КБ-2. Головним конструктором був призначений Н. В. Цейц, нещодавно звільнений із ув’язнення. До конструкторської групи входили також К. І. Кузьмін (корпус), Н. М. Сінєв (башта), С. В. Міцкевич (багатобічна частина) і Г. Н. Москвін (загальна компоновка). Проєкт КВ-13 створювався в рамках ідеї універсального танка, що за масою відповідав середнім, а за захистом — важким. Особливістю проєкту було широке застосування броньового лиття. Литими були не лише башта, а й основні елементи корпусу — носова частина, підбашенна коробка та блок кормової частини. Це дозволило зменшити внутрішні невикористані обсяги, диференціювати бронезахист і, зрештою, зменшити потребу у бронелистах. Це обставина була надзвичайно важливою, особливо враховуючи наказ ГКО від 23 лютого 1942 року, яким передбачалося максимально економити броньовий прокат.