Здається, саме у надзвичайно простій конструкції й крої криється секрет популярності цієї бойової машини — як серед танкістів, так і серед виробників. Це був російський танк, створений для російської армії й промисловості, максимально пристосований до наших умов виробництва й експлуатації. І воювати на ньому могли лише росіяни! Не випадково кажуть: «Що росіянину добре, то німцю — смерть». «Тридцятьчетвірка» прощала те, що інші машини, навіть із високими характеристиками, не могли — наприклад, ленд-лізівські бойові машини. До них не підходили молотком або ломом, і не можна було просто вдаром ноги зламати деталь. Варто врахувати ще один момент: у свідомості багатьох людей Т-34 і Т-34-85 сприймаються як одна й та сама машина. Адже саме цю модель ми увірвалися до Берліна й Праги, вона залишалася на озброєнні й після закінчення війни, її використовували до середини 1970-х років, і вона постачалася у десятки країн світу. У більшості випадків саме Т-34-85 займає почесне місце на постаментах. Його слава поширилася й на менш щасливого попередника.