Один із найвідоміших гумористів світової літератури, О. Генрі створив унікальну панораму американського життя наприкінці XIX — початку XX століття. У гротескних ситуаціях він передав контрасти та парадокси своєї епохи, яка відкрила простір для людей із діловою хваткою: випадок то підносив їх на вершини успіху, то опускав до найглибших днів життя. «Кілька днів тому мій давній друг із тропіків, Дж. Н. Бриджер, консул Сполучених Штатів на острові Ратон, завітав до нас у місто. Ми відсвяткували ювілей на славу. Декілька днів ми безтурботно байдикували, майже мухобойничали. Коли ми трохи заспокоїлися, випадково проходили під час відливу вулицею, паралельною Бродвею і пародіюючи її. Проходячи повз, красива жінка світського вигляду минула нас, тримаючи на рукаві зиркаючу, злісну, перекочуючуся істоту у вигляді жовтої собачки. Собачка, заплуталася між ногами Бриджера, вп’ялася в його щиколотки ревучими, дратівливими, злобними укусами. Бриджер із радісною усмішкою відбив у звірюги дух. Жінка обливала нас дрібним душем добре пригнаних до ситуації прикметників — щоб не залишилося жодних сумнівів щодо нашого місця в її уявленні — і ми рушили далі. За десять кроків від нас стара жінка із розтріпаним сивим волоссям і чековою книжкою, добре захованою під порваною шалью, попросила милостиню. Бриджер зупинився і витягнув їй у руки четверту частину з того, що залишилось у його святковому жилеті…»