У цьому виданні читачам пропонуються п’ять статей про кокаїн і кокаїнізм від великого австрійського психолога й психіатра, засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда. Молодий вчений витратив чимало часу на вивчення медичних властивостей коки. Спершу Фрейд вважав кокаїн антидепресантом, корисним і в фізичному, і в психологічному плані. Сам він випробовував на собі обидва впливи, а згодом досліджував підсвідоме через саморефлексію. Згодом він оголосить кокаїн небезпечним наркотиком і припинить дослідження у цій сфері, важко позбавляючись залежності від нього. Статті, що увійшли до цього збірника, публікуються рідко, оскільки не мають фармакологічної цінності, хоча саме завдяки експериментам Фрейда кокаїн почали застосовувати в офтальмології. Головне їх значення полягає в тому, що вони свідчать про пробудження у молодого Фрейда інтересу до підсвідомого — теми, яка згодом стала основною у його дослідженнях.