Геракл у п'єсі Хайнера Мюллера швидше постає як комічний образ. Прожорливий і важкий на підйом, він уже здійснив чотири подвиги. І ось до нього приходять два фіванця з проханням про п’ятий — очистити авгиеви стайні. Усі його подвиги, знайомі нам з дитинства з героїчних оповідей, у цій п’єсі показані як цілком реальна й непроста праця. Людину, яка не дуже хоче цим займатися і постійно бореться всередині, щоб переконати себе працювати далі. У якийсь момент він навіть намагається видавати себе за іншу людину, відректися від свого героїзму. Він сперечається зі своїм батьком. Але одразу погоджується працювати, коли йому пропонують нагороду — Гебу. У цій комедії Геракл — значно більше людина, ніж напівбог, яким ми його знаємо. Саме тому він і смішний для нас, і близький.