М.: Синодальна друкарня, 1872 рік — 460 сторінок. Іван Дмитрович Бєляєв був славянофілом, прихильником спільнотного способу життя слов’ян і визнавав, що земська громада виникла у далекому минулому. У незавершених «Розповідях із російської історії» (опубліковано лише чотири неповні томи) Бєляєв подав свій досвід викладу історії Росії відповідно до слав’янофільської теорії. Четвертий том присвячено історії Полоцька, або Північно-західної Русі, від найдавніших часів до Люблінської унії. Автор встиг видати лише першу частину, де йдеться про побут Полоцька і Великого князівства Литовського. Тут зібрано чотири розділи: Країна; Люди; Церква; Влада.