Друга книга шостого тому включає такі розділи: тлумачення на пророка Данила; бесіду, виголошену у великій церкві після того, як єпископ коротко промовив про Євангеліє, на слова: «Син нічого Сам від Себе творити не може, якщо не побачить Отця, що творить» (Ін. 5:19); бесіду про Мелхіседека; розмову проти тих, хто залишив Церкву і пішов на кінські ристалища та видовища; бесіду на слова апостола: «Знай же, що у останні дні настануть тяжкі часи» (2 Тим. 3:1); розмову про досконалу любов, про нагороду за заслуги та про покору; бесіду про стриманість; про втіху перед смертю; огляд книг Старого Завіту; слово на Різдво Спасителя нашого Ісуса Христа; бесіду про те, що один Законодавець Ветхого і Нового Завітів, а також про одяг священика і про покаяння; розмову на слова: «Якою владою ти це робиш?» (Мф. 21:23); про створення світу; слово про змія, повішеного на хресті Моїсеєм у пустелі, та про Божественну Трійцю. До творінь, віднесених у виданні Міня до підробних (Spuria): бесіду на слова: «І побачив Бог усе, що створив, і ось, дуже добре» (Бут. 1:31), а також про те, що божественні слова цінніші за будь-яку солодкість; пояснення, що образ, подібний до Божого образу, перша людина втратила через непослух, і що згодом цей образ був відновлений через нового Адама. Слово на початок Святої Чотиридесятниці, про вигнання (з раю) Адама та поганих жінок; про Авраама і Ісаака; про необхідність уникати видовищ, оскільки відвідувачі їх залучаються до гріха перелюбства і стають причиною непорозумінь та ворожнечі, а також про Авраама. На слова Авраама: «Положи руку твою під стегно моє» (Бут. 24:2), і про різних мучеників; про праведного і блаженного Йова; слово про пророка Іллю; про Йосипа і цнотливість; про Сусанну; слово про трьох юнаків і палаючу вавилонську піч.