Видавництво Академії наук СРСР, 1962. — 470 с. Том I охоплює період від раннього середньовіччя до XVII століття включно. Тут читач знайде характеристику середньовічної німецької літератури, яка подарувала світові такі шедеври, як «Пісня про Нібелунгів», лірику Вальтера фон дер Фогельвейде, романи Вольфрама фон Ешенбаха та Готфрида Страсбургського. Значна увага приділена літературі німецького гуманізму та мистецтву епохи Відродження, яке в Німеччині ознаменувалося потужним підйомом народних мас і Великою селянською війною 1525 року. Мета колективу, що працював над «Історією німецької літератури», полягала в тому, щоб показати зародження, формування та розвиток німецької літератури від раннього середньовіччя до 1945 року. У цій праці історія літератури тісно пов’язана з історією народу, тому автори вважали неможливим розглядати історію німецької, австрійської й швейцарської літератур як єдине ціле. Водночас особливу увагу приділено специфіці взаємодії між цими народами та їхніми літературами. Показуючи національне колоритне та значення німецької літератури, яка подарувала світові стільки світлих і благородних імен, автори прагнули висвітлити і її світове значення, дослідити міжнародні зв’язки німецької літератури, що сприяли її поширенню й визнанню. Працюючи над «Історією німецької літератури», радянські вчені прагнули створити твір, корисний не лише для фахівців-філологів, а й для широкого кола читачів. (З редакції)