«Історія Візантійської імперії» — це чудовий зразок узагальненого дослідження, де коротко, ясно і з багатьма посиланнями на основні джерела та дослідження охарактеризовано всі періоди історії Візантії. В зовнішньополітичній історії викладено її повністю. Проблеми внутрішнього життя розглядаються нерівномірно, хоча основні питання внутрішньої історії кожного періоду згадуються або торкаються. Візантія та хрестоносці. Епоха Комнінів (1081—1185) і Ангелів (1185—1204). Візантія і хрестоносці. Комніни та їхня зовнішня політика. Алексій I та його дипломатія до першого хрестового походу. Норманська війна. Боротьба імперії з турками-сельджуками та печенігами. Перший хрестовий похід і Візантія. Зовнішня політика при Іоанні II. Відносини Іоанна з Сходом. Зовнішня політика Мануїла I та другий хрестовий похід. Взаємини з турками. Союз двох імперій. Другий хрестовий похід. Зовнішня політика Мануїла після походу. Зовнішня політика Алексея II та Андроніка I. Зовнішня політика часів Ангелів. Заснування Другого болгарського царства. Третій хрестовий похід і Візантія. Генріх VI та його східні плани. Четвертий хрестовий похід і Візантія. Внутрішній стан імперії за часів Комнінів і Ангелів. Внутрішнє управління. Фінансові та соціальні умови. Оборона і торгівля. Просвітництво, наука, література і мистецтво. Латинське панування на Сході. Епоха Нікеї та Латинської імперії. Нікея (1204—1261). Нові держави, утворені на території Візантії. Заснування Нікеї та династія Ласкарідів. Зовнішня політика Ласкарідів і відродження Візантійської імперії. Турки-сельджуки. Латинська імперія. Іоанн III Дука Ватац (1222—1254). Епірське деспотство і Нікея. Фессалоніка та Нікея. Роль Болгарії на християнському Сході за царя Іоанна-Асена II. Греко-болгарський союз. Союз Іоанна Ватаца з Фрідріхом II Гогенштауфеном. Монгольське вторгнення і союз правителів Малої Азії проти монголів. Значення зовнішньої політики Іоанна Ватаца. Феодор і Іоанн Ласкарид та відновлення Візантійської імперії. Церковні стосунки за часів Нікеї та Латинської імперії. Соціальні та економічні умови в Нікеї. Просвітництво, література і наука в епоху Нікеї. Візантійський феодалізм. Падіння Візантії. Епоха Палеологів (1261—1451). Загальний стан імперії. Зовнішня політика Михаїла VIII. Візантія і Королівство Обох Сицилій. Карл Анжуйський і Сицилійська Вечірня. Східна політика Михаїла VIII. Зовнішня політика Візантії за правління Андроніків. Іспанські (каталонські) дружини на Сході. Успіхи турків у Малій Азії. Візантія і підйом Сербії. Стефан Душан. Просування албанців на південь. Венеція і Генуя. Іоанн V (1341—1391), Іоанн VI Кантарузин (1341—1354) та вершина сербської могутності за Стефана Душана. Політика Візантії у другій половині XIV століття. Турки. Генуя, Чорна смерть 1348 року і війна Венеції з Генуєю. Мануїл II (1391—1425) та турки. Хрестовий похід Сигізмунда Вишгородського і битва при Нікополі. Експедиція маршала Бусіко. Подорож Мануїла II Західною Європою. Битва при Ангорі та її значення для Візантії. Положення у Пелопоннесі. Проєкти реформ Геміста Пліфона. Облога Константинополя 1422 року. Іоанн VIII (1425—1448) і турецька загроза. Константин XI (1449—1453) і взяття Константинополя турками. Церковні стосунки за часів Палеологів. Ліонська унія. Арсенити, Зилоти і Політики. Ісихастський рух. Перехід у католицизм Іоанна V. Флорентійська унія. Питання про собор у Святій Софії. Політичні та соціальні умови в імперії. Просвітництво, література, наука і мистецтво за часів Палеологів. Питання про унію. Ісихастський рух, містики. Візантія і італійське Відродження. Додатки. Додатки від наукового редактора. Візантійські імператори. Імператори Латинської імперії та правителі дрібних незалежних держав, що існували на території Візантії після 1204 року. Константинопольські патріархи за період 381—1453 років.