У тому, що саме відбувалося під різними «керівниками»: як жили, працювали, воювали, страждали та що витримували трудові маси, — у науковій думці зазвичай мовчали. Переважно не помічали ціну за «паради» справжніх чи уявних успіхів і перемог. Традиційно робітникам відводили роль виконавців, підлеглих, підданих, «винтиків», найманих працівників. Головне зводилося до другорядного: правда народного життя рідко коли привертала увагу. З огляду на це автор вводить у теорію управління поняття «керовані об’єкти» у особливій інтерпретації і вже відповідно до нього зовсім по-новому описує зміст управління та взаємозалежності у будь-якій системі управління, тобто пов’язує суб’єктів влади з об’єктивною реальністю буття мільйонів людей і обґрунтовує її вплив на них (згідно з принципами прямого та зворотного зв’язку).