Святитель Феофан Затворник (1815—1894) — видатний російський духовний письменник кінця XIX століття. Будучи учасником Палестинської місії, ректором Санкт-Петербургської духовної академії, єпископом Тамбовським, а згодом Владимирським, і провівши 22 роки у затворі Вишенського монастиря, він дарував людям, яким Бог його обдарував, свої духовні поради. Відлюдником у затворі святитель відійшов від світських контактів, але його писання, що виходили й перевидавалися, поширювалися по всій Росії. Вийшли його численні переклади святих Отців («Добротолюбіє», «Слова преподобного Симеона Нового Богослова» та інші). Особливе місце у творчості Феофана Затворника, як і в духовній літературі останніх двох століть, займає праця «Тлумачення послань Апостола Павла». Цими «Тлумаченнями» він ніби повертає нас у часи первохристиянства. Під благодатним поглядом святителя Феофана послання Апостола Павла відкриваються для нас із дивовижною новизною й глибиною, переосмислюючи шлях нашого духовного життя і внутрішньо ставлячи нас перед мудрістю Творця. Святитель, наповнений благодаттю, глибоко тлумачить нам одкровення апостола про Тайну втілення Божого, про викуп людини через Хрестові страждання, про створення Церкви — Тіла Христового, про причастя людини до Тіла Христового в Таїнстві хрещення, про участь усіх Лиц Святої Трійці у Божому Плані. Православна церква вшановує пам’ять святителя Феофана Затворника Вишенського 10 (23) січня і 16 (29) червня (Перенесення мощей).