Святитель Феофан Затворник (1815—1894) — видатний російський духовний письменник кінця XIX століття. Будучи учасником Палестинської місії, ректором Санкт-Петербурзької духовної академії, єпископом Тамбовським, а згодом Владимирським, і провівши 22 роки у затворі Вишенського монастиря, він дарував людям, яких зустрічав, Божий дар духовної поради. Відлюдником і затворником, він відмовився від світських контактів, але завдяки цьому світ його писань, що виходили й перевидавалися, поширювався по всій Росії. Вийшли його численні переклади святих Отців — «Добротолюбіє», «Слова преподобного Симеона Нового Богослова» та інші. Особливе місце у творчості Феофана Затворника, як і в духовній літературі останніх двох століть, посідає праця «Тлумачення послань Апостола Павла». Цими «Тлумаченнями» він ніби повертає нас у часи перших християн. Під благодатним поглядом святителя Феофана послання Апостола Павла відкриваються для нас із дивовижною новизною й глибиною, переосмислюючи шлях нашого духовного життя і ставлячи нас внутрішньо перед мудрістю Творця. Святитель, пронизаний благодаттю, глибоко тлумачить нам одкровення апостола про Тайну втілення Божого, про викуп людини через Хрестові страждання, про створення Церкви — Тіла Христового, про причетність людини до Тіла Христового у Таїнстві хрещення, а також про участь усіх Лиц Святій Трійці у Божому Провидінні. Православна церква вшановує пам’ять святителя Феофана Затворника Вишенського 10 (23) січня та 16 (29) червня (Перенесення мощей).