Святитель Феофан Затворник (1815—1894) — видатний російський духовний письменник кінця XIX століття. Будучи учасником Палестинської місії, ректором Санкт-Петербурзької духовної академії, єпископом Тамбовським, а згодом Владимирським, і провівши 22 роки у затворі Вишенського монастиря, він дарував людям, яким був посланий Богом, свої духовні поради. Відлюдником, що обрав життя у затворі, святитель відійшов від світських розмов, але завдяки цьому світ його писань, що виходили і перевидавалися, наповнював усю Росію. Вийшли його численні переклади святих Отців — «Добротолюбіє», «Слова преподобного Симеона Нового Богослова» та інші. Особливе місце у творчості Феофана Затворника, як і в духовній літературі останніх двох століть, посідає праця «Тлумачення послань Апостола Павла». Цими «Тлумаченнями» він ніби повертає нас у часи перших християн. Під благодатним поглядом святителя Феофана послання Апостола Павла відкриваються для нас із дивовижною новизною і глибиною, переосмислюючи шлях нашого духовного життя і внутрішньо ставлячи нас перед мудрістю Творця. Святитель, наповнений благодаттю, глибоко тлумачить нам одкровення апостола про Тайну втілення Божого, про викуп людини через Хрестові страждання, про створення Церкви — Тіла Христового, про причеплення людини до Тіла Христового в Таїнстві хрещення, про участь усіх Лиц Святій Трійці у Божому Домострої. Православна церква вшановує пам’ять святителя Феофана Затворника Вишенського 10 (23) січня та 16 (29) червня (Перенесення мощей).