Святитель Феофан Затворник (1815—1894) — видатний російський духовний письменник кінця XIX століття. Будучи учасником Палестинської місії, ректором Санкт-Петербургської духовної академії, єпископом Тамбовським, а згодом Владимирським, і провівши 22 роки у затворі Вишенського монастиря, він дарував людям, яким був посланий Богом, свої духовні поради. Відлюдником у затворі святитель відійшов від світських спілкувань, але завдяки цьому світ його творів, що виходили й перевидавалися, поширювався по всій Росії. У його творчості з’явилися численні переклади святих Отців («Добротолюбіє», «Слова преподобного Симеона Нового Богослова» та ін.). Особливе місце в творчості Феофана Затворника, а також у духовній літературі останніх двох століть, займає праця «Тлумачення послань апостола Павла». Цими «Тлумаченнями» він ніби повертає нас у часи перших християн. Під благодатним поглядом святителя Феофана послання апостола Павла відкриваються для нас з дивовижною новизною й глибиною, переосмислюючи шлях нашого духовного життя і спрямовуючи нас внутрішньо до мудрості Творця. Пронизаний благодаттю, святитель глибоко тлумачить нам одкровення апостола про Тайну втілення Божого, про викуп людини через Хресні страждання, про створення Церкви — Тіла Христового, про причетність людини до Тіла Христового у Таїнстві хрещення, а також про участь усіх Лиц Святої Тройці у Божому Провидінні. Православна церква вшановує пам’ять святителя Феофана Затворника Вишенського 10 (23) січня та 16 (29) червня (Перенесення мощей).