Юрій Павлович Трубецькій (наст фам. Меншиков, псевд. до еміграції Нольден; 1898(?)- 1974, Західна Німеччина) — поет, прозаїк, літератор «другої хвилі» еміграції. Публікувався в періодиці російського зарубіжжя у журналах «Сучасник» (Торонто), «Новий журнал» та ін., а також в антологіях зарубіжжя. Випустив 3 поетичні збірки. У пострадянській Росії вірші друкувалися лише лише антологіях.Вів листування майже з дуже багатьма "знаковими" фігурами російської еміграції того часу: з Іваном Буніним, Георгієм Івановим, Б. Зайцевим, І.Одоєвцевою, Г. Адамовичем, В. Сумбатовим, Ю. Терапіано та ін. Ось що писав Ю. Трубецькому Іван Бунін — «…головне у Вас безперечно є: поетичне почуття. І не пишіть “скупо”, пишіть побільше, не сушіть себе». особисто знав поета): «Це був неабиякий поет ... у його поезії тема Росії тісно пов'язана з темою ностальгії. Звідси й інша тема: чужини і самотності…». До цих електронних зборів віршів увійшли повністю дві збірки поета: «Двійник» (Париж, 1954) і «Терновник» (Париж, 1962) завдяки ретельним розвідкам Андрія Нікітіна-Перенського ( література»), публікація «Двійника» (http://www.vtoraya-literatura.com/publ_533.html), публікація «Терновника» (http://www.vtoraya-literatura.com/publ_519.html), а також вірші різних років. Думається, для більшості читачів це ім'я стане ще одним відкриттям у неосяжному «океані» забутих літературних островів російського зарубіжжя.