У 1980-х ЦРУ випустило ілюстрований буклет для дестабілізації і повалення політичного режиму в Нікарагуа. "Саботаж - неоціненна зброя в руках народів, які ведуть партизанську боротьбу. Організація саботажу — це громадянський підпільний аспект діяльності партизан, оскільки він проводиться лише за межами території, звільненої партизанською революційною армією.. Його безпосередньо організовує і проводить партизанський штаб, що намічає підприємства, комунікації та інші об'єкти, на яких акти саботажу необхідно здійснити в першу чергу. Саботаж не має нічого спільного з терором. Точно так само ми вважаємо абсолютно різними речами терор масовий і терор індивідуальний. Методи масового терору ми не схвалюємо, вважаючи, що це не дає бажаних результатів: подібні методи можуть відштовхнути народ від революційного руху і спричинити за собою невиправдану загибель бійців. Індивідуальний терор допустимо у виняткових випадках. До нього вдаються, коли хочуть ліквідувати одного з ватажків диктаторського режиму. Не можна ризикувати життям досвідчених, відважних і сміливих людей, доручаючи їм ліквідацію незначної особистості. Це лише призведе до знищення революційних елементів і посилить репресії. Розрізняють два види саботажу: саботаж, що проводиться в загальнонаціональному масштабі на певних об'єктах, і саботаж в зоні військових дій. Саботаж, що проводиться в загальнонаціональному масштабі, головним чином має своєю метою руйнування комунікацій. Це досягається різними способами. Зауважимо до речі, що вразливі всі комунікації. Наприклад, телеграфні і телефонні стовпи легко можна підпиляти вночі, коли вони не охороняються; потім легким поштовхом валять один стовп, який потягне за собою інші. Це призведе до порушення телефонно-телеграфного зв'язку на величезній відстані. Можна також руйнувати мости, підриваючи їх за допомогою динаміту, а якщо його немає, то металеві мости, наприклад, можна зруйнувати за допомогою автогенного різання. За допомогою автогенного апарату підрізаються головні прогони висячого металевого мосту і верхні балки, що підтримують всю споруду. Потім роблять таку ж операцію на іншому кінці моста. Після цього міст падає і руйнується. Такий найбільш ефективний спосіб знищення металевих мостів без динаміту. Також повинні бути зруйновані залізниці, різні магістралі, стічні труби. Іноді, в залежності від можливостей партизанського загону, підривають і залізничні склади. У певний момент також знищують життєво важливі промислові підприємства кожного району, для чого використовується необхідне обладнання. У цих випадках слід брати до уваги значення виконуваної задачі для вирішення всієї проблеми в цілому, оскільки не можна знищити джерело, що забезпечує зайнятість робочої сили, без будь-якої необхідності. Це буде мати своїм наслідком масове безробіття і голод. Підприємства, що належать затятим прихильникам пануючого режиму, необхідно знищувати, роз'яснюючи робочим значення цієї міри .. Не слід знищувати підприємства в тих випадках, коли це призводить до серйозних соціальних наслідків. Ми ще раз наголошуємо, що при проведенні актів саботажу особлива увага приділяється засобам зв'язку і шляхам сполучення, які на не пересіченій місцевості є дієвою зброєю ворожої армії в її боротьбі з повстанцями. Тому ми повинні постійно знати це і підривати залізничні мости, руйнувати дренажні споруди, порушувати лінії електропередач, перерізати телефонні дроти, виводити з ладу систему водопостачання - коротше кажучи, порушувати нормальне життя населеного пункту. Саботаж в зоні військових дій здійснюється в такій же формі, але з ще більшою сміливістю, старанністю і послідовністю.