Книга являє собою монографічне дослідження логіко-методологічного характеру, присвячене аналізу маловивченого питання. У ній розглядаються види узагальнень: аналітичні і синтетичні, релевантні і нерелевантні, статистичні і приблизні, узагальнення, засновані на абстракції ототожнення, на визначеннях через абстракцію, на принципі обмежень та ін. У книзі робиться спроба застосування методів та ідей сучасної логіки до процесу узагальнення; вводиться поняття про тип, що має велике значення 8 методології суспільствознавства; розглядаються співвідношення між науковим і художнім узагальненням; обговорюється питання про труднощі застосування на практиці теорій великої спільності, з абстракціями високих порядків і ідеалізаціями.