Деа томи, що вийшла кілька років тому «Історії народів Узбекистану» (1947, 1950) стали першою великою зведеною працею з історії Узбецької РСР з найдавніших часів до Великої Жовтневої соціалістичної революції. За останні роки в результаті нових досліджень і відкриттів був накопичений значний матеріал, більш поглиблено опрацьовані питання історичної періодизації, етногенезу узбецького та інших народів Середньої Азії, феодальної земельної власності, прогресивної ролі приєднання Середньої Азії до Росії, феодальних рухів другої половини XIX ст. Повстання 1916 року, ролі робітничого класу в підготовці революційних подій 1917 року та інші. Все це зажадало рунтовного перегляду матеріалу обох томів і викликало необхідність другого виправленого видання. Зважаючи на те, що колишній поділ «Історії народів Узбекистану» на перший і другий томи не відповідало марксистській історичній періодизації Середньої Азії, створюючи у читача враження, що час після завоювання Мавераннахра Шейбані-ханом виділяється авторським колективом і редакцією в новий період, було вирішено об'єднати весь матеріал до Великої Жовтневої соціалістичної революції в один том, присвятивши другий том «Історії» СРСР. Але так як перший том, що охоплює складну і повну найважливіших подій історію багатьох тисячоліть, повинен був вийти при цьому занадто великим і громіздким, вирішено було розділити його на дві книги. Перша книга охоплює історію первісного суспільства, стародавнього періоду і середньовіччя до середини XVIII ст. Друга книга починається з другої половини XVIII ст. Коли в трьох середньоазіатських хансгвах спостерігається відома централізація влади, початок подолання феодальної роздробленості, пожвавлення в сільському господарстві і торгово-ремісничого життя міст. Особливо важливе місце займає в цей час розширення і зміцнення економічних і культурних зв'язків з Російською державою, що призвело надалі до приєднання Середньої Азії до Росії. Таким чином, поділ 1 тому «Історії Узбецької РСР» на першу і другу книги є умовним, прийнятим для зручності видання.