— А не хочете зі мною повечеряти? — раптом заявив цей тип, шокуючи своєю пропозицією. Я підняла на нього очі і побачила танцюючих чортиків у погляді. Він що, серйозно, пропонує це першою зустрічною? Чи це жарт такий? — Не зрозумійте мене, — обеззбройливо посміхнувся чоловік, стаючи особливо привабливим через ямочки на щоках. — Просто давно не зустрічав таких чарівних осіб. Нахмурившись, я холодно глянула на блондина. Невже він впевнений, що такий дешевий підкат спрацює? Дивний малий. — Вибачте, звичайно, але я вже маю хлопця. Так що, прошу дати мені спокій! — закипаючи, відповіла йому, і зробила крок у бік, сподіваючись, що наш діалог на цьому завершено. - Навіть не чоловік? — досить вимовив чоловік самовпевненим тоном, знову заступаючи мені дорогу. — Ну, то це зовсім інша справа. «Я була твоя, але ти сам все зруйнував. Тепер я належу іншому, але, здається, ми обидва припустилися помилки».