«Те, що Ібсен у своїй драмі «Цезар і Галілеянин» називає «третім царством», знайшло свого апостола в особі одного з найвидатніших представників молодої Росії, в особі письменника, чудового як художник і своєрідного як критик. Цим апостолом є Дмитро Сергійович Мережковський. Як справжній слов'янин, він поєднує у своєму обличчі глибокодумну проникливість із туманною містичністю. Так само, як Толстой і Достоєвський, не задовольняється мистецтвом мистецтва. Він відчуває в собі релігійного проповідника і не сумнівається в тому, що саме Росії дістанеться доля подарувати людству месію майбутнього, месію, який дозволить усі релігійні шукання і зіллє воєдино Елладу з Палестиною, язичництво з християнством, втіливши їх у ту вищу єдність, в якій знайде задоволення і серце, і розум…»