Англійський автор, яскравий представник Вікторіанської доби у поезії. Роботи Тенісона були меланхолійними і відображали моральні та інтелектуальні цінності свого часу, що робило їх особливо вразливими для пізнішої критики. Лорд Альфред Тенісон народився в Сомерсбі, Лінкольншир. Альфред почав писати вірші в ранньому віці, наслідую Лорд Байрон. Тенісон навчався в коледжі Трініті, в Кембриджі, де і приєднався до літературного клубу "Апостоли" ("The Apostles") і зустрів Артура Хеллема (Arthur Hallam), який став його найближчим другом. Його перші книги отримували несхвальні відгуки і, після виходу в 1833 збірки "Поеми" ("Poems"), Тенісон не публікував свої роботи близько 10 років. Того ж 1833 року у Відні раптово помер Артур Хеллем, що стало для Альфреда важким ударом. Він почав писати "Im Memorian" на згадку про друга. Робота зайняла 17 років. Переглянута і виправлена збірка поем, що включала "Леді Шелотт" ("The Lady of Shalott"), "Смерть Артура" ("Morte d'Arthur"), "Улісс" ("Ulysses"), з'явився в 1842 році у вигляді двотомника і створив Тенісону репутацію письменника. Надалі життя Альфреда Тенісона протікала досить спокійно. У 1970-х роках 19 століття Тенісон написав кілька п'єс. У 1884 йому був наданий титул барона. Тенісон помер в Елдворті 6 жовтня 1892 і був похований у Вестмінстерському Абатстві серед поетів. Незабаром він став головною мішенню атак багатьох англійських та американських поетів, які бачили в ньому представника обмеженого патріотизму та сентиментальності. Ще пізніше критики почали знову вихваляти Тенісона. Т.С. Еліот (T.S. Eliot) назвав його "великим майстром метрики та меланхолії" та англійським поетом, який мав найчутливіший слух, з часів Мілтона.