Відомий автор вікторіанської епохи Альфред Теннісон (1809–1892) зазнав у двадцятому столітті критичних нападів, проте це не зменшило значення його поезії у світовій літературі. Епічна поема Теннісона про короля Артура «Королівські ідилії» викликала справжню «артуроманію» в англійському мистецтві, яка триває й досі. На жаль, українському читачеві відоміше ім’я Теннісона, ніж його вірші. Завдяки В. Каверіну мільйони читачів запам’ятали рядок із його «Улісса»: «Боротися й шукати, знайти й не здаватися», а шанувальники поезії добре знають вигук Мандельштама: «Леді Годіва, прощавай… Я не пам’ятаю Годіву…» Ця книга фактично стала першим серйозним виданням поезії Альфреда Теннісона в Росії. Вона підготовлена відомим поетом і дослідником англомовної поезії Г. М. Кружковим у співпраці з молодими перекладачами.