Історико-філософська поема, в якій розповідається про одну ніч, яку літній письменник провів у присутності женця людських душ — смерті. Смерть, що прийшла за його життям, представлена тут у ролі молодої дівчини, чия сила, однак, явно відчувається, змушуючи чоловіка бачити справжню «монументальність її тендітної фігури». Після довгих умовлянь творець укладає парі зі смертю, умовою якого є написання за одну ніч оповідання, здатного здивувати навіть ту, хто живе на цьому світі з початку часів. У процесі написання письменник просить дівчину поговорити з ним, щоб він не заснув у процесі написання, оскільки його вік уже не дозволяє працювати в тиші всю ніч. Смерть погоджується відповісти на три запитання, і з цього моменту починається їхнє мимовільне «побачення».