Вона була сором’язливою новенькою, яка увійшла до мого класу. Я одразу зрозумів, що ми станемо нерозлучними. Ебігейл і Макс — звучало ідеально. Усе в ній мене зачаровувало: від світлого піщаного волосся до солодкого запаху жувальної гумки, якою вона пахла. З часом почуття захоплення, яке я відчував до неї, переросло у щось набагато більше — у всепоглинаючу любов. І тепер, у вісімнадцять, ми обоє були готові почати новий життєвий шлях. Я був готовий стати чоловіком і зізнатися їй у своїх почуттях. Але чи не перейшов я межу, за якою вже не повернутися? Чи не зруйную все, що було між мною і моєю найкращою подругою, сподіваючись, що вона теж мене любить? Але страх перед невідомим не зупинив мене — я був готовий до будь-яких наслідків, які можуть виникнути через мою чесність із нею.