Тобі шістнадцять, ти навчаєшся на стипендію у престижному закладі для обдарованих і ледве зводиш кінці з кінцями. Булінг, постійні бійки, робота ночами — ніхто не обіцяв, що емігранту буде легко вижити, особливо коли майже залишився без батьків (мама у реанімації у стані овоща — це не враховуючи. До речі, прийшов ще й рахунок за лікарню, а грошей взяти ніде). Тіка Хамасаки, мешканка місцевого Олімпу й мати однокласниці — подруга чи інтриганка? Допомагає чи використовує? Як уникнути потрапляння на шахтарську планету? Звідти рідко хто повертається. Або плюнути на все і припинити боротися? У світах третьої категорії теж є життя. Кажуть.