Вересень 1919-го. Юний Тристан вирушає в глибинки Англії, щоб передати Уіллу, з яким воював під час Першої світової, зв’язку листів. Однак листи — лише привід для цієї поїздки. Його гнітить таємниця, яку він уже давно носить у серці. Поглиблюючись у спогади про безглузду й жорстоку війну, про дружбу з Уіллом, про те, як ця дружба зробила його водночас щасливим і нещасним, Тристан намагається зрозуміти, ким був Уілл і ким він сам — зрадником, героєм чи жертвою. Почуття провини й сорому немов тінь нависає на задньому плані цього роману. Джон Бойн майстерно веде читача по колах своєї історії, показуючи, що багато з того, чим ми соромимося, не заслуговує на це, а вчинки, якими ми іноді пишаємося, часто є справжнім соромом.