Ця третя колективна монографія, підготовлена на основі доповідей і повідомлень учасників Герценівського міждисциплінарного методологічного семінару з дослідження сучасних проблем управління, що діє в РГПУ імені А. І. Герцена з лютого 2002 року. Головною ідеєю книги є розгляд управління не просто як технології чи інструментарію, а як соціальної сили, здатної активізувати й спрямовувати розвиток суспільства. Саме цю ідею розкриває перша глава, яка відкриває подальший аналіз соціальної бази управління у вигляді управлінців — менеджерів, що вийшли на історичну арену як частина правлячого класу з особливою специфікою у країнах із ринковою та адміністративно-орендною моделлю господарювання. Важливу роль управлінців доповнює якість людського й соціального капіталу (глави 2, 3, 4, 6), що визначає можливості ефективного управління та відповідного розвитку суспільства. Саме ці дві складові суттєво впливають на виникнення та реалізацію інновацій (глави 5, 7, 8). Видання розраховане на філософів, соціологів, політологів, студентів і аспірантів, що навчаються за відповідними спеціальностями, а також на всіх, хто цікавиться проблемами соціального регулювання й управління.