Ця колективна монографія — перший досвід теоретичного узагальнення досліджень у новій галузі науки — «Лінгвістика креативу». Авторам монографії належать аналіз різних видів мовно-креативної діяльності, зокрема феномену мовної гри. У роботі обговорюються питання походження вербальної креативності, співвідношення понять «креативність» і «інноваційність» у контексті творчої мовної особистості, визначаються типи особистості homo ludens, а також намічається історична перспектива розвитку мовної гри у різні епохи. Спеціальний розділ присвячено просторору мовного креативу: досліджуються способи метафоричного втілення у мові уявлень мовців про власну промову, механізми табу та евфемізації у сакральних текстах, креолізовані деривати як елемент сучасної письмової комунікації, а також креативні характеристики російського репу. Особливу увагу приділено мовним креативним технікам з точки зору їх естетичної, прагматичної та дискурсивної проявленості, а також мовного «субстрату», що їх породжує: фоностилістика тексту, стратегія рефреймінгу у рекламному креативі, лексичні повтори як вид лінгвістичної діяльності, граматичні категорії у дзеркалі креативності. Одним із напрямків лінгвістики креативу, представлених у монографії, є аналіз художнього тексту з позиції вираження творчої індивідуальності автора у ігровому регістрі. Це буде корисно для лінгвістів, культурологів, психологів, журналістів і всіх, хто цікавиться проблемами мовного творчества.