Елі Візель народився у 1928 році в Сігеті, Румунія. Пише здебільшого французькою мовою. Мав єврейське релігійне виховання. У юності пережив жахи концтаборів Освенцим, Біркенау та Бухенвальд. Після Другої світової кілька років мешкав у Парижі, де закінчив Сорбонну, а згодом переїхав до Нью-Йорка. Більшість його творів пов’язані з темою катастрофи єврейського Європейського світу — «І мовчав світ» (1956), «Зоряний світанок» (1961), «День» (1961), «Після покоління» (1970). Для Візеля це — страшна й незабутня містерія. У 1972 році вийшов збірник «Літературні портрети лідерів хасидизму та легенди про них». До цієї книги увійшли дві повісті — «Легенди нашого часу» (1966) і «Єрусалимський бідняк» (1968). Основна тема цих оповідань — стосунки між людиною і Богом, пошук нових відповідей на вічні питання буття.