Ця книга — результат спільних зусиль дослідників різних галузей — лінгвістів, істориків, філософів. Незважаючи на різницю у методологічних підходах, їх об’єднує спільна мета — простежити еволюцію різних понять і простежити зв’язок трансформацій концептуального апарату та зміщень у значеннях із широким контекстом історії російської культури. Робота авторського колективу поділена на три тематичні частини. У першій частині йдеться про теоретичну рефлексію щодо історії понять: автори прагнуть визначити її місце у контексті класичної філософської традиції та філософського аналізу повсякденних комунікативних практик. У другій частині розглядається еволюція понять з позиції історичної семантики, з особливою увагою до взаємодії мовних механізмів і культурних процесів: досліджуються широкий спектр явищ — історія окремих слів і цілісних концептуальних сфер, типи мовних запозичень і майбутні тенденції розвитку мови. Нарешті, у третій частині аналізуються поняття, що змінюють своє змістове наповнення, на тлі нерлінгвістичних парадигм, яким вони служать: політичної історії, науки, історії фольклорних форм. Це видання буде цікаве лінгвістам, філологам, історикам культури, соціологам, політологам, а також широкому колу читачів, що цікавляться історією російської мови і культури.