У статті досліджуються питання, пов’язані з проявом категорії окказіональності у творчості російського письменника та публіциста Н.С. Лескова. У його творах кодифіковані одиниці та окказіональні похідні перебувають у взаємопроникних зв’язках, що свідчить про глибоке розуміння автором загальних тенденцій розвитку мовної системи, творче осмислення законів лексичної синтагматики, які діють у мові й є необхідними для формування тексту. Це також відображає новаторське ставлення письменника до мовного матеріалу. При доборі мовних засобів у художньому та публіцистичному тексті домінує особистісний підхід: окказіонізми — мікрообрази мовлення — входять до системи інших словесних образів художньої палітри автора і збагачують ідіолект Н.С. Лескова. Це буде корисно викладачам, студентам, аспірантам та всім, хто цікавиться проблемами російської мови.